Новини

«Концерн Хлібпром» взяв участь у прес-конференції «Чи існує рецепт дешевого хліба?»

2 квітня асоціація хлібопекарів «Укрхлібпром» провела прес-конференцію на тему «Чи існує рецепт дешевого хліба?». На заході представники «Укрхлібпрому» (м. Київ), ПАТ «Концерн Хлібпром» (м. Львів) та «Формула смаку» (м. Кіровоград) спільно з представниками медіа обговорювали структуру ціни на хліб та підстави для його подорожчання у 2015 році.   

Голова «Укрхлібпрому» Олександр Васильченко пояснив, що перш за все на зростання ціни вплинуло різке зростання зерна, вслід за яким подорожчало борошно до березня на 90%. І хоч останнім часом спостерігається поступове зниження ціни – з 8 тис/тонна до 6,8 тис./тонна, але в пік її зростання не всі хлібозаводи  змогли сформувати адекватну ціну і отримали збитки. Крім того, через стрімкий ріст складових хліба у 2014 році, майже половина підприємств галузі закінчили рік зі збитками.  

У «Формулі смаку» взяли за приклад свої розрахунки протягом січня-лютого 2015 року. За цей період фактично всі витрати компанії зросли більше, ніж на 50%: на 64% подорожчало борошно, на 53% зросли тарифи на газ, на 52% – ПММ, на 82% –  інша сировина, і тільки заробітна платня – на 11%. Ціна виробника  за цей час була збільшена на 36%.

«Концерн Хлібпром» запропонував  візуалізацію структури ціни хліба і озвучив залежність кожної з її складових від валютних та кон’юнктурних коливань.

«Ми представили структуру ціни пшеничного хлібу, яка сформувалась на нашому підприємстві,–розповів заступник директора з адміністративних питань "Концерну Хлібпром" Віталій Яструбецький. – Це звичайний хліб, не «соціальний», бо так звані соціальні сорти є збитковими.

Як можна побачити на графіку всі складові собівартості, так чи інакше протягом цього року зростали – сировина, тому, що зерно експортують за валюту, газ і електроенергія, через постійний ріст тарифів, накладні витрати, бо вони включають обслуговування обладнання та запчастини, витрати на логістику, так як в них закладене паливо і ПММ, фінансові витрати, бо компанія має валютні кредити. Не залежала від валютних коливань заробітна платня, але її потрібно піднімати. І не треба забувати, що в ціні закладені податки та торгова націнка, що зростають пропорційно до собівартості. Виробник має на хлібі 6% прибутку». 

Як розповів Василь Гаврилюк, через низьку рентабельність діяльності виробники не мають змоги модернізувати виробництво. Для цього їм необхідно мати рентабельність понад 10%. Натомість в подальшому таких кроків від хлібопекарів вимагатиме сертифікація згідно з HACCP, яка може стати обов’язковою для вітчизняних підприємств.

Серед системних проблем галузі, що позбавляють її можливості формувати тривалі запаси сировини, учасники заходу відзначили значну тінізацію ринку і нерівні умови з конкурентами, не однаковий перерозподіл соціального навантаження серед  хлібопекарів, відсутність програм компенсацій виробникам за втримування цін і вимоги передоплати за енергоносії та сировину. Все це відтягує оборотний капітал підприємств.  

Тож на запитання чи є справедливою нинішня ціна на хліб, учасники заходу відповіли ствердно. На користь своїх аргументів хлібники навели наявність жорсткої конкуренції на регіональних ринках. Тільки на Миколаївщині, за словами Василя Гаврилюка, працює до 100 хлібних підприємств, боротьба за споживача між якими не дозволяє піднімати ціну понад вмотивовану.  

Представники галузі запропонували свої шляхи врегулювання ситуації з цінами на хліб. На їхню думку  необхідне формування держзамовлення зерна на рік, в момент, коли ціна на борошно є сприятливою. Це дозволить реалізовувати хлібопекарням борошно по сталій ціні протягом року. Також потрібні компенсаційні програми по кредитах, поставки борошна з Аграрного фонду для виробництва соціальних сортів хліба та заборона відтермінувань оплати за хліб виробникам. А в перспективі країна має перейти на європейські механізми адресних дотацій малозабезпеченим, замість адміністративного регулювання рентабельності підприємств, вважають хлібопекарі.