Новини

Експерти про користь хліба
«Концерн Хлібпром» спростовує найпоширеніші міфи про хліб. На запитання про основний продукт харчування та його властивості 24 грудня відповідали дієтолог та експерти компанії.
Напередодні, восени «Концерн Хлібпром» провів опитування у Львові та Вінниці, яке виявило, що лише 7% респондентів читають інформацію про склад продукту на упаковці. В той же час переважна більшість людей вболіває за те, щоб раціон був здоровим.
«Ми хочемо, щоб ви більше знали про хліб» – гасло нашої інформаційної кампанії, – розповідає Галина Янишівська, директор з маркетингу ПАТ «Концерн Хлібпром». – Буквально це означає, що ми зацікавлені в тому, щоб споживачі вміли обирати корисні продукти. Для цього проводимо освітні проекти у школах, поширюємо експертну інформацію про особливості виготовлення чи споживання цього продукту».
Для підвищення обізнаності споживачів виробники також розробили інтерактивний тест-вікторину. Він розроблений спільно з фахівцями галузевої асоціації і присвячений найпоширенішим помилкам, які побутують в уявленнях споживачів про хліб. Його співавтор, головний технолог з інновацій ПАТ «Концерн Хлібпром» Валентин Мельниченко звертає увагу на те, що людство виготовляє хліб з давніх-давен і невипадково це один з небагатьох продуктів харчування, який ніколи не набридає. Щодо рекомендацій різновидів хліба, то експерти виділяють хліб із борошна грубого помелу, так як у ньому міститься найбільше корисних речовин, але, треба врахувати, що цей продукт не показаний дітям до трьох років.
«Хліб, особливо із борошна нижчих сортів, багатий на вітаміни групи В, зокрема – тіамін, – розповідає Ольга Муштрук, лікар-дієтолог Медичного центру Святої Параскеви, член Асоціації дієтологів України.– Тому його, разом з горохом, яєчними жовтками та свининою включають до лікувального раціону в разі авітамінозу чи гіповітамінозу. І лише невеликий відсоток людей має протипоказання до певних продуктів, але це – не масовий симптом, а поодинокі випадки. До речі, житній хліб спеціально включають у раціон підводників, олімпійців та космонавтів».
На захист, зокрема, таких складових хліба, як дріжджі, виступили з коментарями і європейські науковці з Чехії, Польщі, Нідерландів, до яких звернулися виробники. Так, за словами Лукаша Пуласкі, професора Інституту медичної біології Польської академії наук, професора кафедри Молекулярної біофізики Лодзького університету, під час випікання, тісто мусить бути нагріте до 99,9 градусів за Цельсієм щонайменше, щоб набути характеристик хліба. Пекарські дріжджі помирають після тривалого (більше ніж 5 хвилин) перебування вже при 65 градусах. Тому, коли хліб випікають, дріжджі розчиняються. Якщо будь-яка частина тіста не буде прогріта до температури більше 65 градусів впродовж всього терміну випікання, ця частина буде виглядати, пахнути, та смакувати, як сире тісто.
Тож виробники та експерти закликають споживачів користуватись науковими фактами та достовірними джерелами для того аби робити правильний вибір на користь здорового раціону.
Більше дізнатись про особливості виробництва, зберігання та різновиди хліба можна за допомогою інтерактивного тесту.