Новини
Конкурс дитячої творчості від «Вінницяхліб»
14.06.2013
До 80-річчя хлібозаводу «Вінницяхліб» працівники роздавали подарунки. З нагоди свята підприємство оголосило конкурс дитячої творчості. На урочистості діти декламували свої вірші та показували конкурсні малюнки. Деякі з них розчулили колектив до сліз. Журі в складі представників заводу та керівника Вінницької дитячої художньої школи не змогли зупинитись на двох роботах – замість запланованих двох призерів подарунки отримали 9 юних талантів.
| Дарина Ткачук Смачні дива від фірми «Хлібна Хата» Є в нас в місті заводів багато Та важливіший за всіх – Хлібна Хата Тут виробляють з дня у день Смачні хліби для всіх людей Іще тортів різних багато Вони прикрасять кожне свято А я ще дівчинка маленька І полюбляю солоденьке Іменини були у мене Справжнє диво сталося тоді Як відкрила я вранці очі Торт прекрасний стояв на столі Я від радості застрибала Бо в торті лялька Барбі стояла Я радію цим і горжуся Бо працює тут моя бабуся Мама теж моя тут працювала Та лиха доля в нас її забрала Пахнуть хлібом бабусині руки Вона трудиться – втоми не знає Щоби хліб був у всіх на столі В кожнім місті і в кожній сім’ї Дунець Ольга Хліб та моя сім’я Я люблю смачну скоринку Пригортати до щоки І устами цілувати Крихти хліба, що з руки Випадково впали долу Хліб духмяний мені любий Він в моїй сім’ї святий Й що йому ціну я знаю Тим мені він дорогий! Хліб – початок мого роду В нім людський і труд, і біль Й мов причастя, несу сонцю Дню новому хліб і сіль. |
Грабовська Софія Від поля до столу Зітхнула втомлено Хлібина на полиці - Нарешті вдома я, А навкруги мої сестриці: М’які хлібини Булочки пухкенькі Солодкі тістечка І сушечки кругленькі Тепер я тут Нарешті відпочину Закрию очі І у сон порину І спить хлібина Сняться їй простори Поля безкраї Та пшеничне море Там вітер хвилі Золоті гойдає Комбайн, мов човен Полем пропливає Їй сниться млин І подорож триває На хлібзавод Де пекар вже чекає Нелегкий шліх Прийшлось долать хлібині Щоб на наш стіл Вона попала нині Тож шана хлібу Шана тим рукам Що творять хліб На радість усім нам. |
Кільчицька Вероніка Про хліб Сьогодні в мене на столі Смачненький хліб лежить Не знаю, навіть, чи б могли Без нього ми прожить! Без нього й м’яса не з’їси Не зробиш бутерброд Чи суп, чи борщ, чи ковбаса Не лізтимуть у рот. Це розуміють і без слів Бідняк і багатій Та не того, з давніх часів Вважають – хліб святий! Колись давно в лихі часи Був голод на землі Та не вмирали з голоду Як хліб був на столі Хліб значив для людей життя Був хліб, то можна жить Недарма жито и життя Похоже так звучить Йшли з хлібом в гості Чи гостей стрічали ним колись, Багато звичаїв таких І досі збереглись В нас хліба вдосталь, хліб їдять Заможній і бідняк Шануй же хліб і пам’ятай Не завжди було так… Сьогодні в мене на столі Лежить смачненький хліб Його мені подарував ВП «ВінницяХліб» Щоб свіжий,прямо із печі Хліб їсти ми могли б Працює навіть уночі ВП «ВінницяХліб» Хліб чорний, білий, будь-який Із різної муки З любов’ю випікають нам Його працівники Вже роблять 80 літ Це діло непросте Низький уклін вам, трударі Спасибі вам за те |
Качан Дарія Запах хліба Коли вранці іду я до школи Хлібом смачно пахне довкола Знаю я – це матуся не спала Смакоту цю вона випікала Моя мама – тістороб, працює на заводі З ранку до пізна вона тісто місить З нього хлібчик випіка Різні булочки, калачі, сушку, печиво, торти Скільки треба вміння, сил Щоб до ладу їх спекти Куди б ви не їхали, де б не бували Хліб такий, як Вінницький, ви не коштували Запашний, рум’яний, свіжий Смачненький хліб, і щаслива сім’я За столом моєї долі «Хліб – усьому голова», - скажуть так старі й малі В ювілей я вам бажаю Іще краще працювати Людям хлібчик випікати І радість дарувати Буду гарно вчитись я Швидко виростати Прийду до вас на завод Директором працювати. |
